Реформи МВС: «Зробили на копійку, показали на рубль»

 Яке Ваше ставлення до реформи поліції загалом?

    Я цілком і повністю підтримую тезу про те, що правоохоронна система в Україні потребує невідкладних і кардинальних змін. Втім, у проголошенні теперішньою владою курсу на перебудову міліції не має нічого революційного. Вказувати на необхідність реформування правоохоронних і силових структур почали одразу після того, як Україна отримала незалежність, причому це не була прерогатива виключно правозахисників та громадськості. Згадайте, у своєму щирому бажанні змінити на краще органи правопорядку нас запевняли всі колишні президенти, прем’єри,  депутати, а кожен міністр внутрішніх справ урочисто проголошував себе реформатором і свою кар’єру починав з публічних обіцянок «Я реформую МВС і ви отримуєте нову міліцію». І кожен міністр витягав на світ Божий заяложені від численного використання лозунги  про те, що міліція і народ партнери, про неухильне дотримання прав кожної людини, про прозорість діяльності, про забезпечення служіння міліції інтересам суспільства. І ще обіцяв обов’язково повернути міліцію обличчям до народу. Мабуть, через це співробітники поступово почали забувати, де у них розташоване те саме обличчя. У чому причина провалу минулих реформ? Все просто – їх не було.  Міліція не могла одночасно стояти обличчям до народу і до влади, оскільки у влади свої інтереси і вона завжди дивиться у протилежний від народу бік. МВС треба було вибирати і керівники правоохоронних структур, а за ними і їх підлеглі, завжди поверталися туди, куди і влада.

         З острахом спостерігаю, що ця ситуація повторюється і зараз. Згадайте,  які саме зміни пафосно презентувало у минулому році Міністерство внутрішніх справ –  деполітизація, викоренення корупції, прозорість, підзвітність громаді. Якщо брати реальні досягнення МВС у 2014-2015 роках, то я не бачу особливих успіхів у пана Авакова і його молодої команди.

       Деполітизація? Перепрошую, але і сам Міністр, і його помічники одні з найбільш активних політиків в Україні і це впливає на всю систему МВС.

       Викоренення корупції? Давайте посміємося разом – хоча міліціонерів-корупціонерів затримують пачками, на їх місце героїчно становляться інші і опитування вказують навіть на зростання рівня корумпованості. А ще МВС таки відстояло право надавати нам адміністративні послуги і мати власні комерційні структури, так звані «фірми-прилипали», які експерти називають корупцією у законі. Та й само Міністерство внутрішніх справ із завидною впертістю постійно вляпується у тендерні скандали.

       Прозорість і підзвітність суспільству? Теж сумнівно – можна констатувати  покращення роботи піарщиків від МВС, але справжньої прозорості не має. Прозорість, це не зміна інтерфейсу відомчого сайту і не нові обличчя у підрозділі по зв’язкам із громадськістю. Де, скажемо, обіцяне призначення керівників міліцейських підрозділів через конкурси і за погодженням громади, в тому числі і керівників нової поліції? У чому підвищення ефективності діяльності громадських рад при правоохоронних органах?

       Одразу скажу, що це не огульне критиканство. Я чудово розумію – в умовах сьогодення, а це і військові дії на сході, і фінансова криза, і стрімке зростання злочинності тощо керівникам МВС запроваджувати реформи надзвичайно складно. Але це у жодному разі не може бути виправданням їх пасивності і безініціативності.  Якщо підсумувати, то наразі досягненнями реформи МВС стали:  по-перше, виконання значного обсягу теоретичної роботи з визначення «А якою повинна бути українська поліція» і це важливо, бо треба знати, до чого ти прагнеш.  І по-друге, створення патрульної служби поліції, нехай і недосконалої, а в окремих позиціях лялькової, але вона таки народилася і це також позитив.

        Яке Ваше ставлення до нової поліції?

      Ставлюся з почуттям гордості, гумору і острахом за її майбутнє. Ми всі дуже хотіли бачити на вулицях саме таких поліцейських – усміхнених, ввічливих, модних. І нам зробили такий подарунок. Але, ми ще хотіли бачити компетентних і професійно підготовлених патрульних. А ще, і це дуже важливо,  здатних у будь-яку хвилину припинити правопорушення і затримати злочинця. Як нові поліцейські впораються з такими завданнями – це питання, про яке судити ще рано. Куратор реформ в МВС пані Згуладзе заявила, що нова поліція вже в 3-4 рази збільшила розкриття злочинів, проте особисто я у цьому «визначному досягненні» дуже і дуже сумніваюся. Реалії набагато сумніші, а віртуозно жонглювати статистичними даними в МВС вміли завжди.  Втім, пані Згуладзе  можна зрозуміти  –  за відсутністю кардинальних реформ у правоохоронній сфері, нова поліція чи не головний козир, який миттєво витягується з рукава керівниками МВС у відповідь на звинувачення «Ви не можете реформувати міліцію».  Віддаю належне МВС – піар-кампанія нової поліції організована віртуозно, як-то кажуть, «зробили на копійку, показали на рубль». Інколи навіть з очевидним перебором, з втратою почуття смаку -  з поліцейських малюються ікони виключно світлими фарбами,  масово створюються легенди про їх непідкупність і готовність покарати захмарних можновладців, зрозуміло, що лише після того, як заспокоять півня, який заважає спати пересічним громадянам.

       Показово, що «старі» ППСники до нових поліцейських ставляться з недовірою і вказують, що за такі гроші вони би знімали з дерев кошенят ще більш дбайливо. Але, повторюся, нові поліцейські – це певне, нехай і не таке, як рекламується, але реформаторське досягнення. Нам такі хлопці і дівчата на вулицях потрібні. І було би добре, якби вони обов’язково викладали в Інтернет повне відео про чергування з своїх реєстраторів – тоді всі ми мали би можливість більш об’єктивно судити про їх роботу, а по країні не повзли би плітки про втрачену зброю, побиті автівки тощо. Дарую цю ідею Арсену Авакову для реалізації проголошеної ним тези щодо забезпечення прозорості у діяльності поліції.

        Як Ви думаєте, чи буде поліція у регіонах якось принципово відрізнятись від тієї, що вже запроваджена в Києві?

        В областях міліціонери нічим особливим не відрізнялися від своїх столичних колег – ті ж проблеми і ті ж недоліки. А ось нова поліція на периферії, вірогідно, буде відрізнятися від тієї ж поліції у Києві, перед усім через фінансовий фактор. У презентацію та створення іміджу столичної поліції  в місті Києві вгатили значні кошти і вряд чи таку підтримку отримають провінційні регіони.  Втім, дещо залежить і від кожного начальника обласної міліції. Я завжди казав, що, у певному сенсі, Черкаській області з очільником міліції  повезло – Владислав Пустовар людина не байдужа і схильна до запровадження новацій.  А отже дуже сподіваюся, що він на своєму рівні зможе позитивно вплинути на процес реформування місцевої міліції.

      Як на Вашу думку нова поліція вплине на стан злочинності ?

      Оптимістичного прогнозу давати не буду – реалії вказують на протилежне. Криміногенна ситуація, як складова рівня спокою у соціумі, не завжди залежить від матеріальної забезпеченості правоохоронних органів, компетенції чи кількості персоналу.  На сьогодні сили як держави, так і активістів громадянського суспільства відтягнуті на війну, реформа суду і прокуратури саботується, рівень корупції, як і раніше, зашкалює, олігархічні бізнес-війни продовжуються і розоряють країну, економічна криза доповнилася політичною,  йде активне формування нових еліт з їх претензіями на владу, серед громадян зростають протестні настрої, Україна переповнена нелегальною зброєю і людям прищеплені навики її застосування – перераховувати всі фактори не має потреби, їх занадто багато. Сумно, але у теперішній час саме ці чинники впливають на правоохоронні органи, а не навпаки.

      Як правозахисник можу попередити – як правило, опинившись у подібній ситуації влада будь-якої країни намагається звузити права і свободи людини. Можновладцям так комфортніше. Спочатку «криза все спише», потім «вибори все спишуть», далі «війна все спише». Але можливість реалізації прав і свобод людиною не повинна «призупинятися» ні під яким приводом. А такі ризики в Україні є і, навіть, з боку нової, реформованої поліції.

     Якщо уважно прочитати новий Закон «Про Національну поліцію»,  то ми побачимо, що поліцейським надаються такі значні права, про які «старі» міліціонери і мріяти не могли.

     Скажемо, без зайвого галасу, у закон пропхнули норму, яка дає можливість поліцейському проводити пресловуту поверхневу перевірку одягу і речей  перехожого за відсутності понятих.

     Згідно з цим законом, поліція має право фотографувати і брати у людини відбитки пальців у разі складання на неї протоколу про адміністративне затримання, хоча раніше дактилоскопія проводилася тільки після прийняття судом рішення про адміністративний арешт.

     Правоохоронець може вимагати для перевірки паспорт, якщо, вдумайтесь у формулювання, «у поліцейського існує достатньо підстав вважати, що особа має намір вчинити правопорушення». Подібні оціночні категорії – « достатньо чи не достатньо підстав», «має чи не має намір» завжди були підґрунтям для зловживань. Скажемо, якщо чоловік стоїть на зупинці з пачкою цигарок у руці, то це, при бажанні, можна розцінити як намір дістати цигарку і викурити її у забороненому громадському місці.

    Творці цього закону заспокоюють, що це тільки  ППСники старої формації могли безпідставно зупинити людину, вимагати у неї паспорт, нишпорити по кишенях, копирсатися у мобільному телефоні, пропонувати відкупитися від примусової екскурсії до райвідділу. А ось нові патрульні поліцейські  – вони не такі, вони у жодному разі не будуть вдаватися до провокацій і зловживання повноваженнями. Повіримо?

     Володимир Батчаєв, Асоціація українських моніторів дотримання прав людини (Асоціація УМДПЛ)